НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ

Акціонерам час звітувати

Обговорення

Система розкриття інформації суб’єктами ринку цінних паперів потребує реформи

 

«Урядовий кур’єр», 19.04.2016 року

 

На фондовому ринку тривають «жнива». Не пізніше ніж 30 квітня суб’єкти ринку цінних паперів мають надати регулярну річну інформацію за 2015 рік у загальнодоступну інформаційну базу даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Уповноважена особа з розкриття інформації емітентів цінних паперів у цій базі — державна установа Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку (АРІФРУ). Воно зокрема забезпечує створення і ведення інформбаз даних про ринок цінних паперів. Клієнти агентства — акціонерні товариства.

 

Емітенти цінних паперів і профучасники фондового ринку оприлюднюють загальнообов’язкову інформацію про свою діяльність в одному з двох видань НКЦПФР — бюлетенях «Відомості НКЦПФР» чи «Бюллетень. Ценные бумаги Украины» або в інших офіційних держвиданнях. Учасники ринку перевагу віддають «комісійним» виданням, які пропонують найнижчі ціни.

 

У базі даних НКЦПФР торік зареєструвалося понад 6,7 тисячі емітентів цінних паперів. Але не обов’язково всі вони розкриють інформацію у повному обсязі. Наприклад, 2014 року зареєструвалося понад 7,7 тисячі емітентів, а річні звіти в НКЦПФР подали приблизно 6,4 тисячі.

 

Чинники доступності інформації

 

 «2015 року витрати суб’єктів розкриття інформації на публікації в бюлетені «Відомості НКЦПФР» коливалися від 900 гривень до понад 10 тисяч гривень (залежно від активності та виду діяльності на ринку). Найбільші витрати — на публікацію проспектів емісії цінних паперів, до яких входить повна інформація про діяльність емітентів, зокрема фінзвітність», — розповів УК директор АРІФРУ Ігор Доброван.

 

Із 10 березня цього року агентство на 25% підвищило тарифи на послуги з публікації інформації у цьому бюлетені через те, що офіційний індекс інфляції за 2015 рік сягнув 43,5%, а вартість послуг з доставки періодичних видань зросла на понад 80%. Із часу затвердження тарифів на публікацію інформації в січні 2015 року курс іноземної валюти зріс на понад 60% (папір закуповують за валюту). Тож після чергового відкритого тендера на закупівлю друкарських послуг керівництво АРІФРУ змушене було збільшити тарифи.

 

 «Про підвищення тарифів для суб’єктів розкриття інформації ми дізналися з повідомлення ЗМІ, це питання з нами не обговорювали, хоча АРІФРУ є своєрідним монополістом — уповноваженою особою з розкриття інформації емітентами цінних паперів у загальнодоступній базі даних комісії», — зауважує голова комісії з відкритості фондового ринку при громадській раді при НКЦПФР Віталій Шапран.

 

Чому питання нових тарифів не розглядали в консультативно-дорадчому органі національної комісії, який здійснює громадський контроль за її діяльністю та має сприяти налагодженню ефективного діалогу між суспільством і регулятором? У прес-службі комісії відповіли, що НКЦПФР не впливає на формування питань порядку денного громадської ради.

 

«Прозорість розкриття інформації залежить не від тарифів, а від регуляторної законодавчої бази і рівня управлінської культури менеджменту видань. Слід розглядати не вартість публікацій окремо, а вартість функціонування акціонерного товариства (у розрізі організаційно-правової форми)», — вважає засновник ТОВ «Фондова компанія «Емісія» (Запоріжжя) Андрій Василенко.

 

За його даними, мінімальна вартість підтримання публічного акціонерного товариства протягом року становить приблизно 20 тисяч гривень, з яких на публікацію в офіційних виданнях витрачають приблизно дві-три тисячі гривень. Для приватного акціонерного товариства ці цифри відповідно 15 тисяч гривень і 1,5-2 тисячі. «Зниження або підняття тарифів офіційних видань, скажімо, на 25% змінить вартість підтримання організаційно-правової форми відповідно на 2,5-3,75% для ПАТ і на 2,5-3,33% для ПрАТ. Насправді значна зміна тарифів зумовить незначну зміну доступності», — зауважує Андрій Василенко.

 

Для більшої прозорості ринку, на його думку, слід на загальнодержавному рівні розробити механізм прозорого оприлюднення максимальної кількості стандартизованої звітності всіма офіційними виданнями всіх держорганів (ухвалити відповідний закон).

 

Плюси і мінуси системи

 

Систему розкриття інформації в теперішньому її вигляді впроваджено 2007 року. Відтоді вона зазнала позитивних змін. «Це перехід до електронного документообігу з електронним цифровим підписом (ЕЦП) під час подання інформації в НКЦПФР замість паперового вигляду і використання як протоколу обміну інформацією формату XML, що дало змогу розв’язати певні технічні проблеми», — зазначає член правління Професійної асоціації корпоративного управління (ПАКУ) Євген Петрик.

 

Проте негативно вплинула на цю систему комерціалізація загальнодоступної інформаційної бази даних НКЦПФР про ринок цінних паперів, яка до 2014 року була для емітентів і профучасників фондового ринку безплатною. Гальмують розвиток системи розкриття інформації комісії і постійні зміни дизайну її веб-сайтів (stockmarket.gov.ua) та веб-сайта АРІФРУ (smida.gov.ua) з приходом нових керівників АРІФРУ.

 

Це призводить до постійних втрат інформації. «Втрачено інформацію всіх емітентів цінних паперів за 1999—2002 роки, річну регулярну інформацію закритих акціонерних товариств до 2011 року тощо», — зазначають у ПАКУ.

 

В АРІФРУ пояснюють, що комісія має дві пов’язані, але різні бази даних. Перша — загальнодоступна база даних НКЦПФР про ринок цінних паперів (сайт http://stockmarket.gov.ua) для розкриття інформації (містить дані за останні 3 роки). Друга база на http://smida.gov.ua акумулює архів даних з 2003 року, а «брак у ній певної інформації означає, що на цей час не було вимоги її розкривати».

 

Дискусійне для ринку й питання подання інформації — в електронному чи паперовому вигляді. Прихильниками відмови від друкованих видань як застарілого джерела інформації є зокрема Професійна асоціація учасників ринку капіталу і деривативів ПАРД&АФП та Національний депозитарій України. Опоненти ж «електронників» наголошують на перевагах офіційних друкованих ЗМІ: фіксація на папері, розповсюдження серед великої кількості осіб.

 

«Скасувати обов’язкову публікацію у друкованих виданнях не можна, оскільки немає інших надійних механізмів контролю за звітністю емітентів та профучасників ринку. Три роки тому ми пропонували створити подвійну базу даних при комісії для підвищення якості інформації в ній самій та в АРІФРУ (нині ця структура — формально відокремлена від НКЦПФР юрособа, але повністю підконтрольна їй)», — зауважує Віталій Шапран.

 

Нинішня система розкриття інформації не готова до переходу у виключно електронну форму. Наявні моделі електронної звітності не захищають публічну інформацію від знищення або підроблення (вона зберігається на одному сервері і її можна змінити за бажання одного або кількох осіб). Крім того, в нашій державі на законодавчому рівні не наведено порядку з ЕЦП. Електронний документ не захистить прав акціонерів та інвесторів у суді. Крім того, базу даних НКЦПФР обслуговують за рахунок суб’єкта господарювання (хоча б і державного), а не за рахунок держбюджету. А торік АРІФРУ задекларував понад 7 мільйонів гривень збитків.

 

«Потрібно концептуально змінити підхід у розкритті інформації і перейти до моделі «суб’єкт розкриття інформації — НКЦПФР — оприлюднення» в автоматичному режимі самим регулятором», — пропонує Євген Петрик.

 

Реорганізація системи позбавить її від зайвих ланок, спростить процес розкриття інформації (це зменшить і вартість її розкриття). Одне слово, на цьому ринку назріла потреба реформ.

 

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/akcioneram-chas-zvituvati/


← Назад

Також цікаво

 →
Вхід


Зареєструватися

Найближчі події

  • 16 червня 2017 Голова НКЦПФР візьме участь у IV Міжнародному форумі корпоративних секретарів
    Детальніше →
  • 9-10 червня фахівці НЦКПФР візьмуть участь у конференції УАІБ «Професійне управління активами»
    Детальніше →
  • 8 червня Тимур Хромаєв візьме участь у Міжнародній конференції «Внутрішній контроль, питання боротьби з корупцією та шахрайством
    Детальніше →
 →